D: Десь в 1996 році все почалось, але я тоді ще не знав, що існує ДнБ. Я починав зі всякого комерційного матеріалу, типу ..Доктор Албан, хе-хе. Коли я почав займатись власне діджеїнгом, тоді мені подобався хауз, техно, транс, і перші сети в мене були не ДнБ.
А вже десь в 98-99 завдяки програмам Дж Бобровські, Дж Кузьміча, Дж Мікі ( „Екстремум Чарт” на Львівській Хвилі) я почув драм н бейс, який спочатку мене страшно нервував). В той час я був затятим трансером, я слухав Глобал Психоделік Транс). Але потім захопився ДнБ – і зараз мене знають як діджея цього стилю.

Хто тебе вчив? Бо зараз існують школи – все так просто і попсово, а тоді?

D: Я почав не з діджеїнгу, а з того, що писав власну музику. Тоді зявлялись перші компютерні програмки, що дозволяли писати треки – і вони мене дуже захоплювали!) Я влився в діджейсько-клаберську тусовку, бо діджеїв тоді були одиниці – ті, що вели програми на радіо, робили Рейвахи і так далі. І от саме власними композиціями я привернув до себе увагу, бо в цьому „Екстремум Чарті” була рубрика про музику, яка робиться у нас. Наші (я тоді працював з дж DaBee) треки підтримували люди. Це нам дало змогу потім виступати на вечірках.

Тобто ти доморощенний талант?

D: Виходить так. Розкажу тобі ще історію: були в мене знайомі – група „Дивні”, вони колядки співають. В них була ритм-машинка, радянська така, „Лель” називалась. Вони сказали, що підтримують живу музику, машинка їм не потрібна - і вона перепала мені. Я бавився, складав ритми вдома, і повністю зрозумів процес створення електронної музики. І пізніше я переклав позитивний досвід машинки „Лель” на компютерний софт).
В 1999 році нам вперше запропонували робити вечірки в Ляльці, потім в Пікасо запрошували. Я влаштувався резидентом Ляльки і ми стали організовувати регулярні вечірки з ламаними ритмами ДнБ і брейкбіту: Ломка, Кубанос Партізанос, Електрік Енерджі…

Ти в своєму житті був лише раз резидентом – в Ляльці. Чому так?

D: Дж-резидент дуже відрізняється від дж-артиста. Резидент грає ту музику, яку вимагає власник, а артист збирає навколо себе зацікавлену аудиторію і навязує, грубо кажучи, їм свої смаки. Мене більше приваблює другий варіант. Резидентом я пішов працювати лише для того, щоб не працювати на іншій роботі. Я за спеціальністю інженер-електрик і працював в Львівських обласних мережах. Я пропрацював там півроку і після страшної депресії звідти звільнився, бо в мене зявилась перспектива роботи в Ляльці. Тоді там вже працював Гаррі Шумов, я часто до нього приходив, дивився на його роботу і зрозумів, що мені краще працювати так, ніж їздити по львівській області і налагоджувати систему захисту лінії електропередач.

Розкажи про FunkMasters.

D: Поштовх пішов від МаксаNRG, який зараз являється членом групи. Він тоді жив у Львові, робив ДнБ треки. Ми познайомились, через Інтернет, до речі: шляхом MP3.com, через Америку фактично. Макс запропонував ідею Фанкмастерс – формації, яка просуває ідеї drum & bass музики, має випускати диски з власною музикою, робити вечірки, привозити іменитих гостей і т д.
В 2003 році, після переїзду Макса в Київ, і виходу його першого ( і першого загалом в Україні) сольного Днб альбому „Dead Voice”, ми вирішили, що треба діяти. Почали діяльність з спільного CD-міксу ‘Drum & Bass Session’ на VIRUS Production, який зараз переріс в глобальний ТопДж, Dj.AM і так далі
Зараз в формації 4 людей: я , MaxNRG , Тоніка, Qsto. Тоніка займається дизайном, Максим веде переговори з дистрибюторами і рекординговими компаніями, Qsto організацією вечірок в Польщі.

Як думаєш, чому так багато людей слухають лише ДнБ, і нічого більше не сприймають?

D: Тобто створюється комюніті? Відповідь в тому, що кожна радикальна культура, яка відрізняється від інших, формує своє коло. Аналогічно з психоделік-транс групами. Тому люди, які вливаються в drum & bass, спочатку взагалі не бачать ніяких інших. Джанлісти (джангл – це той же ДнБ. Просто журналісти назвали джангл - drum&bass через те, що там дуже яскраво чути барабан і бас) дуже ревниві: є їх стиль і все. А всі решта типу до ДнБ і так придуть в кінці кінців. Юначий максималізм середньостатистичного українського джангліста). А ДнБ тусовка в Україні дуже серйозна: вони знають всі треки, які мають вийти, можливо, навіть більше, ніж знають діджеї…

У вас секта…)

D: Ну… це з роками проходить, наприклад я не вважаю, що ДнБ кращий стиль, ніж мінімал-техно наприклад.

Ти ще граєш і техно?...

D: Іноді, коли запрошують, але я більше колекціоную цю музику. Граю можна сказати „для себе”. Цим я, зокрема, і подаю приклад, що не можна зациклюватись на одному. Я знаю багато людей, які на драмі зациклились в свій час, і потім він їм просто набрид. Немає стилів в електронній музиці, які б мені не подобались, головне, щоб це було якісно і цікаво.
Назви головні обличчя ДнБ в Україні на даний момент
В нас є 2 потужні формації: промо-група дж Та польського, І є ми, Фанкмастерс, які роблять вечірки в Києві, у Львові, колись робили і в Варшаві, так само маємо свій лейбл „DnBsession Music”, де випускаємо ліцензовану продукцію, тобто весь матеріал український. Ми випустили три СD, четвертий на черзі. (http://www.myspace.com/dnbsession)

А ви частіше в Києві чи у Львові?

D: Ми з Тонікою живемо у Львові, Максим в Києві.

Тобто чутки про те, що ви вже давно в Києві – то все брехня.

D: Так, я чув подібне від багатьох людей. Може, тому що в нас наймасштабніші міроприємства проходять таки в Києві – в „Сінемі” і „ПідМостом”.
Хоча Львів ми в свій час зробили столицею ДнБ, привізши сюди, вперше в Україну(тут слід відреспектити ДЖ Кузьміча, який дуже допоміг у цьому ), зірку світової величини – дж Ділана (Freak Recordings) і Technical Itch. Ці 2 вечірки вважаються історичним моментом в ДнБ сцені України. Тоді зїжались люди зі всієї України: з 400 чоловік в Біт клубі 150 були з інших міст.
Але в Києві більше людей, більше грошей, дорожчі входи - і, відповідно, більше можливостей возити іменитих гостей.

Всі знають, що дружина твоя дж Тоніка. Де ви познайомились?

D: …[зніяковіло, хехе] В 1999 році я був студентом, і мені потрібен був додатковий заробіток. Навіть не додатковий – це був основний заробіток, власне кажучи). І тоді почали відкриватись засоби швидкого харчування – МакДональдси. Я пройшов співбесіду і в Макдональдсі на вул. В. Великого познайомився з Тоньою. Вона була наймолодша від усіх, 18 рочків. Були корпоративні вечірки і ми на підгрунті музичному зійшлися. А в 2002, коли повернулись з Казантипу, ми одружились.

І як вам Казан?

D: Ну, ми сприймали це явище як відпочинок і як власний промоушн. Це особливо важливо для молодих діджеїв. Ми виступали на Казантипі 2002, 2004, 2005, 2006, а зараз не бачимо сенсу. Поїхали, подивилися, відзначились, і вистачить))

У вас є своя школа „Парадек”….

D: Так, вже от 2,5 роки як. Зараз займається 8 набір, кожен набір – 8 людей. Спочатку ми думали, що школа буде проектом на рік-півтора, бо люди приходять, знайомляться і розуміють, що успіхів треба досягати самостійно, а в школі ми даємо лише навики – знайомство з апаратурою, психологія танцполу, робимо випускну вечірку і … нічого не обіцяємо)). Курс триває 3 місяці, вартість 1200 грн…...ібо інфляція і бензин дорогий)) (для порівняння Школа Гаррі Шумова вартує 300 умовних, тривалість навчання аналогічна)

Ви випускаєте людей, які роблять лише ДнБ?

D: Ні, оскільки я іноді граю тек-хауз, Тоніка досить часто брейкз, то ми маємо моральне право випускати різнонаправлених діджеїв. До речі, попит на школу зараз шалений, конкурс як на юрфак).

Ви вже вийшли на хороший комерційний рівень?

D: Так, не жаліюсь. Порівнюючи з ситуацією 3 роки тому – все набагато позитивніше.

Це приємно чути, а то всі кажуть, що музикою заробити важко. Які плани на даний момент?

D: В планах популяризація Днб! Як то кажуть „джангл в масси”). От, наприклад, зараз ми робимо такі собі drum & bass вечорниці в „Квартирі” на Вірменській 35 , музика – drum & bass, dub step , breakbeat – умови, для того, щоб було приємно і легко спілкуватись. Не дивлячись на все, минулого разу 4 людини танцювало Ну, це свідчить лише про енергетичний заряд ДнБ.
Плюс ми випускаємо музику на власному “dnbsession music”.
Ми зараз також активно працюємo над мп3 дистрибуцією на весь світ. Є попит, це тільки у нас мп3 лише качають безкоштовно, на заході нормально заплатити за трек високої якості 320kbs 2 доллара, наприклад…

Скажи щось натхненне на останок …(?)

D: Дам пораду для людей, які хочуть бути успішними діджеями\продюсерами\промоутерами, оскільки я займаюсь музикою вже років 7, плюс є школа, яка ставить подібні питання. Ті , хто хочуть самоствердитись на діджейському поприщі, повинні памятати, що основна людина, якій це потрібно – це ти сам. Щоб досягти успіху – треба повністю перейнятись ідеєю, і дуже-дуже-дуже і дуже багато працювати над тим. Чіткі цілі¸послідовне досягнення, методична праця [.. і от вона - всесвітня слава, дєвачькі і лімузіни – від автора)]. Головне бути фанатом своєї справи!

П.С. …
Наркотики?

D: Не знаю, не пробував ніколи. Це принципово. Для мене наркотик – музика.